Особливості життя і функціонування країни за умов

військового стану

 

Хто і коли запроваджує?

У законі про правовий режим воєнного стану, ухваленому ще 2000 році, чітко

вказано, що воєнний стан вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.

Пропозицію про запровадження воєнного стану формулює РНБО (1) і подає на

розгляд президента, який видає указ про введення воєнного стану (2). Його

протягом двох днів має затвердити Верховна Рада (3), після чого указ має бути

негайно опублікований у ЗМІ (4).

Крім того, Україна зобов’язана негайно повідомити про всі умови воєнного

стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

Де і на скільки?

Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в

окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському

На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не

може тривати довше 60 днів, закон не встановлює максимального терміну

тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути вказано, на який саме час цей стан вводиться.

Обмеження прав

Військові можуть обмежувати пересування громадян, їх в'їзд і виїзд з території ВС, забороняти діяльність партій і організацій, масові заходи, проводити бшуки, змінювати режим роботи ЗМІ та обмежувати доступ до інтернету. Окрім того, вони отримують право, за потреби, відчужувати майно фізичних та юридичних осіб. Забороняються страйки.

На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з

іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову

повинність та залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Трудова повинність полягає у виконанні робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків.

Положення про суспільно корисні роботи було затверджено вже в час

президентства Віктора Януковича. Згідно з ним, громадян можна залучати,

наприклад, до розбору завалів, вантажних та сільськогосподарських робіт чи

підтримання громадського порядку.

Вибори

Згідно із законом, проведення виборів будь-якого в умовах воєнного стану

забороняється. Втім, варто зазначити, що де-факто на територіях, контрольованих зараз терористами і російськими військовими, вибори і так навряд чи можливі.

Перевірка документів

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.  Вводиться особливий режим в’їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, може бути обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце

проживання без відома військового командування.

Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі.

Верховна Рада

Якщо вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в

сесійному режимі. Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не

можна.

Як і коли скасовується воєнний стан?

Воєнний стан скасовується указом президента у разі «усунення загрози нападу

чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності». З такою пропозицією до президента може звернутися РНБО або Верховна Рада.

 

  

Радіаційна безпека

Фактори небезпеки при аварії на радіаційно небезпечному об’єкті:

1. Іонізуюче випромінювання (зовнішнє опромінення).

2. Забруднення навколишнього середовища радіонуклідами (при проникненні

радіонуклідів в живий організм при вдиханні, з їжею та водою виникає небезпека внутрішнього опромінення для всього живого, що опинилося на забрудненій .

3. Виникнення сильних руйнувань на значній території внаслідок можливого.

4. Можливе виникнення пожеж внаслідок атомного вибуху.

 

Сигнал «Увага всім» подається сиренами і переривчастими гудками автомобілів.

 

Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор.

Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

підприємств.

 

Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

2. По можливості попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям

3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

4. Уменшіть ймовірність проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть до валізи документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду.

Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:  

1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в

будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40-100 разів.

2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних

3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення: щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом.

Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб:

дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл. молока

(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук

настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям,

інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну.

7. По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання,

візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

9. З прибуттям на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрусити його; повішати одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та змити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

10.Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що

відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Запам’ятайте!

ØВикористовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

ØНе пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

ØУникайте тривалого перебування на забрудненій території.

ØУ приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням.

ØУ разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами.

місцевості, обов'язково користуйтеся засобами захисту: для захисту органів

дихання – протигазом, респіратором, ватно-марлевою чи протипиловою

пов'язкою, зволоженою марлевою пов'язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри – спеціальним захисним одягом типу ЗЗК, плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.

 

Цілодобові консультації

щодо порядку дій в разі виникнення надзвичайної ситуації надаються за телефонами:

 

(0382) 699-183

 

або 101