Основні критерії оцінювання музичного заняття  

1.      Вступна ходьба, біг, уміння виробляти навички виконувати основні рухи (перешиковування)

2.      Ритмічна вправа - відповідність вправи вікові дітей

3.      Відповідність музики

4.      Правильність виконання рухів

5.      Доцільність застосування атрибутів

6.      Слухання - уміння емоційно підготувати дітей до слухання муз. твору

7.      Відповідність вступного слова програмовому змісту

8.      Якість художнього виконання

9.      Уміння дітей визначати жанр твору,характер,засоби муз. виразності.

10. Співи - відповідність завдання вікові дітей

11. Робота над звукоутворенням

12. Розвиток діапазону

13. Правильне дихання

14. Вправа на розвиток уміння використання наочності і дидактичного матеріалу (фланелеграф,нотне лото)

15. Почуття ритму

16. Робота над піснею - відповідність пісні вікові дітей

17. Методичні прийоми при формуванні природного звучання

18. Грамотне дихання,чистота інтонування

19. Чітка дикція,артикуляція

20. Танець - узгодження рухів з характером музики

21. Уміння розвивати відчуття ритму,передавати його в рухах

22. Музична гра - організація гри,уміння направляти творчі прояви

23. Підсумок заняття - в кінці заняття, після кожного етапу, відзначення активних поіменно 

Послідовність розучування пісні  

 1 заняття – Ознайомлення дітей з піснею, її характером. Показ  ілюстрації чи іграшки. Повторне прослуховування.

 2 заняття – Продовжувати ознайомлення дітей з піснею. Вчити розуміти її зміст, визначати динаміку..

 3 заняття -  Учити дітей підспівувати пісню, інтонувати мелодію. Звернути увагу на музичний вступ до пісні, його характер.

 4 заняття -  Учити дітей пізнавати пісню за вступом, чисто інтонувати  її, правильно вимовляти слова, співати одночасно.

 5 заняття  - Учити дітей пізнавати пісню за мелодією (без слів). Звернути увагу на чисте інтонування інтервалів та спів природним голосом у повільному темпі (на склад «Ля»).

 6 заняття -  Учити дітей виразно виконувати пісню, правильно  вимовляти слова. Стежити за правильністю дихання під час співу.

 7 заняття -  Учити дітей співати окремими групами, виразно, чисто  інтонувати мелодію.

 8 заняття  - Учити чисто інтонувати мелодію, правильно вимовляти слова й додержуватися всіх музичних відтінків.

Слухання музики 

 1 заняття – Ознайомлення дітей з твором та його характером. Показ ілюстрації чи іграшки. Повторне прослуховування.

 2 заняття – Продовжувати учити дітей визначати характер музики й засоби музичної виразності. Виконати твір контрастно.

 3 заняття  - Поглибити уявлення дітей про частини твору. Закріпити поняття:тихо, голосно, тихіше, ще голосніше..

 4 заняття  - Учити дітей пізнавати твір за другою частиною. Закріпити  поняття «швидко – повільно», повторити, які засоби виразності використав композитор.

 5 заняття  - Показати дітям, що п’єса може звучати у різних регістрах

 6 заняття  - Учити дітей розрізняти два знайомі твори. Закріпити в дітей знання про характер творів.

 7 заняття  - Учити дітей порівнювати два твори за динамікою, регістровим звучанням, темпом, характером та будовою.

Декорування музичної зали

- декоративне оформлення музичної зали і тематика святкових ранків;

- поступове  використання  нових елементів декору та налаштування  дітей на майбутню подію;

- розміщення декорацій та прикрас не завада руховій активності дітей(під час ігор , танців , хороводів);

-  виготовлення панно з тканини (простирадла)   та картонних коробок   з під великої побутової техніки;

Безпека у музичній залі 

Безпека дітей  у музичній залі залежить від того , чи :   

- встановленні на батареях захисні решітки, які знімаються під час прибирання;

-  постелене  та закріплене на підлозі килимове покриття – для того , щоб діти не послизнулись;

-  розташовані всі меблі біля стіни та закріплені до підлоги ( ф- но, шафи, пенали);

-  простежено за станом обладнання музичної зали, ужито заходів щодо усунення його несправностей;

-  зберігаються гострі, колючі, ріжучі та крихкі предмети у недоступному для дітей місці ;

-  перевірено іграшки на можливість їх розбивання ( уламки можуть поранити дитину);

-  не передаються в інший дошкільний заклад для тимчасового користування святкові костюми, атрибути ( запобігання занесення інфекції).

Пожежна безпека  

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

-  загромаджувати евакуаційні виходи – заставляти їх атрибутами, установлювати дзеркала та фальшиві двері ;

-  використовувати відкритий вогонь ( свічки, петарди, бенгальські вогні) під час проведення святкових ранків;

- обгортати електричні лампи папером, матерією або іншими легкозаймистими матеріалами;     

-  використовувати на святкових ранках костюми, виготовлені з вати, паперу, марлі та інших легкозаймистих матеріалів, що не оброблені вогнезахисною рідиною; легкозаймисті іграшки та прикраси.

Основні види діяльності музичного керівника  

у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:

·       Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучуванн музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.

·       Планувати  й проводити  індивідуальні заняття.

·       Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.

·       Складати та відповідати за складання сценаріїв свят, програм розваг, підготовку та їх проведення.

·       Керувати роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять. Під час консультацій муз керівник ознайомлює вихователів із планом роботи, розучує з ними дитячі музичні твори, звертаючі увагу на ті вміння і навички, якими має оволодіти кожна дитина, обговорює проведені заняття (відзначає успіх та труднощі дітей, пояснює, як можна їм допомогти), добирає репертуар для програвання на ранковій гімнастиці, інших заняттях, прогулянках тощо.

На групових заняттях для вихователів муз керівник систематично вдосконалює  навички дітей  у галузі пісні й руху. Розучує з ними твори для індивідуального і колективного виконання на святах і під час розваг. При цьому бере до уваги здібності кожного педагога. Кількість консультацій та занять залежить від музичної підготовленості вихователів.

·       Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання. План роботи з батьками є складовою річного плану, у ньому необхідно передбачити лекції, відкриті заняття, батьківські збори, виставки, під час яких муз керівник дає поради батькам з питань музичного виховання дітей.

У кожному дошкільному закладі є «Куточок для батьків», де поруч з іншими, вміщені матеріали з музичного виховання, які заздалегідь готує музичний керівник. Зміст матеріалу стенда замінюється через 1,5 місяця.

Документація музичного керівника

   Відповідно до “Інструкції про ділову документацію у дошкільних закладах” зареєстрованої Міністерством Юстиції  України 15 червня  1998 року  за номером № 378/2818 ) для музичних керівників є обов’язкова  така документація:

 Календарний план роботи

План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу

 Сценарій свят, розваг, театральних вистав. 

 Щоденник обліку індивідуальної (гурткової) роботи.

    Відповідно до інструктивно-методичного листа МОН України від 01.10.2002р. № 1/9 – 434 «Про планування освітнього процесув дошкільному закладі»та  згідно з методикою музичного виховання у  дошкільному навчальному закладі робота музкерівника регламентується календарним планом, який є основним, затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи, обізнаність з вимогами програми тощо. Календарний план – це ділове керівництво у повсякденній роботі, який складається  для кожної вікової групи окремо з урахуванням психофізичного розвитку дітей та відповідно до програми, за якою працює дошкільний заклад.  Він може охоплювати від 1-2 днів до 1-2 тижні, місяць або й рік. Форма планування  встановлюється рішенням педагогічної ради дошкільного закладу. Надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку.

 Схема плану може бути різна. 

      Принципами календарного планування є: послідовність  та поетапність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи  віковим та індивідуальним особливостям дітей. При плануванні роботи варто передбачати всі види музичної діяльності, структуру заняття, добір музичного репертуару в залежності з віковими особливостями, забезпечувати змістову цілісність, системність, ускладнення та повторення програмового матеріалу.

     Перед тим як приступити до складання плану роботи, муз керівник повинен проаналізувати текст музичних творів, їх гармонійну та мелодійну побудову, визначити важкі для вимови дітей та незрозумілі слова, визначити виховні та освітні завдання кожного музичного твору. Також важливо з'ясувати послідовність кожного музичного твору. 

Музичне виховання дитини в сім′ї

 Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

 Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.

 Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

 Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

 -яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?

 -пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.

 Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.

 Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

 Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вплив музики на розвиток особистості дошкільнят

 

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.

 Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. Визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

 Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”

 Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики - це важлива задача. Частково вирішує цю задачу „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільнят”. Головне у цій програмі - розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.

 Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.

 Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.

 Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.

 В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.

 Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

 Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.

 Підсумовуючи, скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музикотерапія 

в дитячому садочку 

     

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело 

натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати 

сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ 

фантазій. 

Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо 

виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

      На сучасному етапі музична терапія далеко 

просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. 

Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої 

різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в 

материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її 

тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама 

своїм духовним "баченням” ніби наносить "візерунки” на матрицю постнатального 

життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще 

в утробі матері.

      Багато досліджень довели, що музика посилює 

обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює 

кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає 

збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити 

слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія 

позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати 

особливості дітей.

      "Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям 

пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні 

особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять 

відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна