Здоров’язберігаючі технології

Починаємо робочий день з зарядки…

Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або  дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне, в цьому прийомі, що уся школа збирається разом та налагоджується на робочий лад, отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер підтнуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.

Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів.                                                                        У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини. 

Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку.

Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. 

"Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків.                                  Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

Важливо, щоб  гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.

Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

Звукова гімнастика

Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності.  Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у виробітки правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.

Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ за раз. 

Такі вправи дуже корисні для всіх дітей, особливо у перших класах. Цей прийом легко використовувати на уроках читання та мови, він надасть вам можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та правильності вимови.

Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитинством. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тапер гра допомагає розв’язати  задачі різної важкості, формувати нові необхідні вміння та навички. 

Роль гри у молодшому шкільному віці велика ще тому, що у процесі ігрової діяльності наряду з розумовим розвитком здійснюється й фізичне, естетичне, моральне виховання.  Виконуючи правила гри,  учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

Чим цікавіші ігрові події, які вчитель використовує на уроках, тим непомітніше але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отриманні знання.

Гра – завжди була найулюбленішою формою роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Необов’язково бути психологом, для того щоб грати з дитиною. Існують багато ігор, які ми можемо назвати терапевтичними, але ними ми сміливо можемо користуватися і під час уроків, факультативів, свят, або ж у групі тривалого дня.

 Такі ігри будуть корисними для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження, та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.

Види ігор:

Сюжетно-рольові ігри

Режисерська гра – це вид рольової ігри. В таких іграх педагог, або учні наділяють ролями іграшки, або певні предмети, вигадують події і строять власний сюжет. Цей прийом особливо розвиває уяву. Такий вид ігор знадобиться нам насамперед у роботі з початковою школою на будь-якім уроці.

Театралізована гра – це водночас розіграш певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Цим прийомом ми часто користуємося на уроках літератури, та літературних зустрічах.

Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. І їх теж ми можемо сміливо використовувати на своїх уроках і робити це можливо вже с першого класу.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.

Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні , котрі допомагають досягти бажаних результатів.                                                                                  Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. 

Розважальні ігри – це ігри-забави (ігри с ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри  наділяють учнів певними ролями при розіграші казок, історій.   

Важливо відмітити, що у такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВН», різні пантоміми, «Юний детектив», брей-ринги, «Країна казок», осінні свята  ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.

Гра-фантазія – у таких іграх дитячий задум реалізується у рольовий поведінці, за допомогою різноманітних засобів для безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, жестів, малюнків, інтонації.

Психогімнастичні ігри  (див.далі)  

Народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних родових психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психології народу створившого гру. Найбільша кількість народних ігор – це рухливі ігри. Тому для ознайомлення дітей з історією рідного краю, а також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій». Поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами.

Результат участі у таких іграх є не тільки у виграшу, (хоча це теж важливо для дитини) а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи припинення. 

Розвиваючі ігри – це особливий вид ігор, базований на цілеспрямованому розвитку, вдосконаленні інтелекту, на передачі важливої інформації о   світі. Такими прийомами можна успішно користуватися не тільки на заняттях психолога, а й на будь-яких уроках (математиці, фізики, читання та письма). Обучаючи або розвиваючі ігри вчать дітей бачити міжпредметні зв’язки, загальні риси, схожість та різність речей.  Наприклад на уроках іноземної мови часто можна зустріти завдання: «знайдіть із списку речей зайві речі», або «розподілить наступні слова по трьох категоріях». На уроках літератури можна надати можливість дітям побути психологами та знайти (та підтвердити текстом), риси характеру притаманні тому чи іншому герою.  

Успішність розвитку дитини залежить від оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цим особливе значення має дидактична гра.  Такі ігри допоможуть вчителю сформувати дитячий колектив,  де обов’язковими умовами є уміння грати разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси. Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні допомогти іншому.                                                                                       

Звісно, що такі ігри ми насамперед використовуємо у початковій школі, але елементи дидактичних ігор ми успішно використовуємо у середній та старшій школі. Наприклад: поділяючи клас на групи і надаючи кожній  з них завдання. 

Психогімнастика

Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх.                        Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма). 

Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях  ,малюнках, інсценівках, іграх - страхів, агресії, ревнощів. (Ці прийоми можуть бути як індивідуальні так і колективні. Наприклад гра «казковий маточок» де кожен учасник розповіді відмотує нитку та каже одне речення, яке продовжує попередню думку. Задача класу не тільки розказати історію про певну емоцію у казковій формі, а й знайти можливі рішення по її здоланню, знайти її корисні та пагубні риси.

У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм "вживання в образ. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають дитину, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, малюк одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, "який я хороший ”, "як я добре вчинив ”, змінює самооцінку малюка і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання.

Проводити психогімастику можна у будь який час. На цікавих перервах, або на уроці праці чи малювання, у групі тривалого дня, або у вигляді домашнього завдання.

Використовуючи цей прийом ви швидко помітите, як змінюються ваші учні, як швидко вони оволодівають навиками самоконтролю, як підвищується їх самооцінка та готовність прийти на допомогу. 

Казки та казкотерапія

На слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу терапію зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують  свої казки, а ця техніка має майже необмежені можливості.

Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософськи казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми.

Казкотерапія – це самий древній спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації. У той час казки та міфи розповідали не тільки дітям а й дорослим.

Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями.  Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки.  Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається примиряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.  

Дитина яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою.   Будь-яка казка – це розповідь про відносини між людьми, о законах суспільства. Тому казки для початкової школи можна підбирати саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом також можна використовувати на класних годинах, на уроках читання, або у групі тривалого дня.

Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже  ніякі знання не повинні випереджувати морального розвитку особистості.

 Арт техніка

В основі арт-техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає  виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення.  Крім того творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.  Основна задача таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.  Творчі здібності вчитель розвиває на уроках праці та малювання, але сьогодні викладання цих предметів  повинно бути основане саме на таких методиках арт-техніки.

Незайвим для вчителя  буде розуміння дитячого малюнку:

Самим розповсюдженим признакам підвищеної тривожності є самовиправлення. Особливо ті, які не ведуть до покращення якості малюнка.  Якщо якась частина малюнку детально штрихується це також вказує на підвищену тривожність юного майстра.   Звертайте увагу на очі, якщо вони збільшені з заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх.

Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей  вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.

Дуже слабкий нажин олівця, низька деталізація малюнку свідчать про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність.

А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажин олівця впродовж малюваннядекілька разів. 

Імпульсивні учні часто не доводять лінії до кінця. Їх малюнки великі, часто несиметричні і призводять враження неакуратних.

Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені дуже маленькими. Часто вся композиція розміщується десь на краї паперу. Це означає, що малюк відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливі з ним, або ж саме ваші – вчительські вимоги не дорівнюють його можливостям.

Якщо дитина малює людей у відкритих позах – руки не схрещені, а широко розставлені , фігурка крупна, частіше плавна, все це говорить про оптимізм та життєрадісніст ь дитини, відкритість. Якщо ж навпаки – «закрита» поза (руки прижаті до тілу або сховані за спиною, фігура витягнута вказує на замкнутість, занадто стриманість.

Як у малюнках хлопчиків, так і у малюнках дівчаток часто можна помітити символи агресивної поведінки: збільшені кулаки, зброя, агресивна поза, чітко підкреслені нігті та зуби. Такі деталі можуть свідчити й про захисну позицію в поведінці. 

Дорослим слід частіше приділяти увагу дитячим малюнкам. Вони здатні розповісти багато корисної, важливої інформації про дитину, попередити про виникнення певних психічних  проблем.

 Кольоротерапія

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом.

Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленому кольору.

Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, технікикольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрію та тонусу за допомогою кольорів.

Емоції в кольорі

Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення у свого настрію. Доктор Макс Люшер, психолог та дослідник в області кольору прийшов до висновку, що вибір кольору дуже тісно зв’язаний із психологічними особливостями людини, із станом її здоров'я.

Діти використовують в основному 5-6 кольорів. В цьому випадку можна розмовляти про нормальний середній емоційний розвиток школяра. Більш широка палітра кольору говорить про натуру чуттєву, багату емоціями. Якщо дитина використовує тільки 1-2 олівця, це скоріш за все вказує на негативний стан у цю хвилину: тривога(синій), агресія (красний), депресія (чорний).  Використання простого олівця іноді трактується як «відсутність» кольору, таким чином дитина повідомляє про те, що у його житті не вистачає яскравих красок та добрих емоцій.

Найбільш значимі фігури дитина завжди виділяє більшою кількістю кольорів. А відкрито несприймаємих персонажів малює чорним, або темно-коричневим кольором. Також колір може передавати риси характеру та стан:

Ароматерапія 

Ця наука являється майже мистецтвом, яке допоможе відчути в продовж дня вам і дітям гармонію тіла і духа. Люди завжди запам’ятовують особливий аромат приміщення (якщо він є). Тому ви в змозі зробити свій кабінет неповторним саме таким чином. Заняття принесе подвійний ефект, якщо обраний вами аромат буде відповідати вимогам учбової діяльності, тобто стимулювати мозкову активність, цікавість до навчання, концентрацію уваги. 

Впродовж уроків учні часто бувають розгублені. В такому випадку допоможуть стимулюючі та тонізуючі ефірні масла, які покращать пам’ять та увагу. Наприклад: грейпфрут, розмарин, лимон. 

В кабінеті психолога завжди повинна бути атмосфера спокою та довіри. Тому зняти зайву дитячу тривожність вам допоможуть масла бергамоту, лаванди та м’яти. Зняти почуття напруги та нервозності, особливо на початку учбового року в шкільних приміщеннях допоможуть аромати герані, лаванди або іланг-ілангу. 

Суміш масел сосни, м’яти та лаванди вбиває плетінь, мікроби та стафілококи. В кожному кубічному метрі учбового приміщення приблизно 9000000 мікробів (в той час, як у лісі їх 5, а у міській кімнаті 20 000) Тому разпилення таких сумішей, (розчинених водою) допоможе майже повністю відновляти мікрофлору приміщення впродовж дня. 

Випалення ефірних масел також знижує концентрацію патогенних речовин та мікроорганізмів а також допомагає осіданню пилі. При вдиханні ефірні масла діють антівірусно, зупиняють збільшення та множення багатьох бактерій. 

Наведемо приклад: у 1999 році під час епідемії грипу, вченими Донецького медичного університету було проведено дослідження в одній із шкіл. Впродовж чотирьох тижнів два рази на день ароматизували класи школи евкаліптовим маслом. Вчителям та учням подобалося працювати в таких умовах. А ще, результати показали, що завдяки цьому дослідженню значно знизилась кількість школярів, яких до цього постійно непокоїли нежиті та запалення носоглотки. А головне: захворюваність під час епідемії грипу в тестуємої школі була практично відсутня. 

Заняття на свіжому повітрі 

Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу телебаченню, комп’ютерним розвагам або слуханню музики. Можливо причина підвищення стресів та депресій кроїться саме в цьому. А людині просто необхідно бувати на свіжому повітрі не менш 2-3 годин на добу. Це зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та уяву. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на свіжому повітрі. Цей прийом дуже часто використовують вчителі американських шкіл. 

Цікаві перерви 

Діти зазвичай просиджують перерви, замість того, щоб походити, розім’яти м’язи. У початковій школі ігри являються одним з компонентів рухливого режиму дітей на протязі дня. Спостереження сучасних психологів свідчать про те, що після активного відпочинку учні відволікаються на уроках у 4 рази менше. 

Доручити проводити такі перерви можливо черговому класові, або вчителям початкової школи. Саме рухливі ігри більш за все подобаються молодшим школярам за свою емоційність та веселість.

 Музичний супровід заняття. 

В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню. Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. 

Психолого-оздоровчі програми 

Питаннями здоров’я дітей займаються й на державному рівні. На сьогоднішній день вже існують програми психічної, емоційної та соціальної допомоги дітям і підліткам. Деякі з них швидко знаходять місце у житті молоді, допомагають само реалізуватися, дають необхідні знання, формують корисні вміння та навички, відкривають безліч можливостей. Такими проектами на сьогоднішній день є: програма 

· «рівний рівному» – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі».

Програма спрямована на формування відповідального ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань і умінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій. 

· „Твоє життя – твій вибір ” – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя ”, що реалізується Міністерством освіти і науки України, Академією педагогічних наук України, ПРООН (Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй), ЮНЕЙДС (Об’єднаною Програмою ООН з питань ВІЛ/СНІДу).

Програма спрямована на формування відповідального ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань і умінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій. 

· „Знаємо та реалізуємо свої права ” – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя ”, що реалізується Міністерством освіти і науки України, Академією педагогічних наук України, ПРООН (Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй), ЮНЕЙДС (Об’єднаною Програмою ООН з питань ВІЛ/Аніду).

Програма спрямована на формування відповідального ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань і вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій. 

Використання засобів мультімедіа 

Засоби мультімедіа – це усі засоби для запису та відтворювання звуку, фото та відео зображення. 

Ми з вами живемо в епоху комп’ютерних технологій і просто повинні користатися цим. Все більше часу діти проводять за іграми, Інтернет контактами та пошуками цікавої інформації… А нам з вами все не як вдається викликати в них інтерес до навчання. Чому? 

Можливо тому, що сучасні діти звикли сприймати тільки те, що їм цікаво. І не забувайте, що краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Можливість надати інформацію в незвичайній формі надає використання засобів мультімедіа. Це може бути: 

· Презентації PowerPoint 

· Розвиваючі предметні комп’ютерні ігри 

· відео ролики (до речі їх можна об’єднати, тобто відео матеріали вставити у презентацію) 

· діафільми 

· фотографії 

· відео ролики особливо допоможуть для демонстрації опитів 

· слайд-шоу, музичний супровід перетворить його на цікавий кліп. 

За допомогою цих засобів можна надати саму різну інформацію, текст, звук, нерухомі, або діючі зображення.